Пакет №39 "Здоровий підліток" (9 показників: ЗАК, ЗАС, Глюкоза крові, АЛТ, АСТ, Білірубін заг., Залізо, Фосфор, Кальцій (сироватка))

Медичні проблеми, що виникають у період зростання і дорослішання вашої дитини, можуть бути пов'язані з цілою низкою чинників: способом життя, організацією дозвілля, харчуванням, навчанням, екологічною ситуацією, природженими особливостями організму підлітка. Не завжди чинники ризику підконтрольні батькам, якими б уважними і дбайливими вони не були. Тому надзвичайно важливо вчасно виявити проблему і не допустити розвитку хронічних процесів у організмі підлітка.

Загальний аналіз крові є головним «індикатором» стану здоров’я дитини. Захворювання та інші порушення в організмі відразу відображаються на його показниках. Клінічний аналіз крові – це кількісне та якісне визначення гематологічних параметрів організму, які надають цінну інформацію про його стан та допомагають, у випадку відхилень від норми, зорієнтувати на коректне виконання подальших більш специфічних лабораторних тестів та проведення необхідної терапії. Загальний аналіз крові включає визначення кількості формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), гемоглобіну, гематокриту та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Лейкоцитарна формула – це розширений підрахунок різних фракцій лейкоцитів: нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів та базофілів.

Даний аналіз дозволяє діагностувати захворювання, пов’язані з анемією, інфекціями, запаленнями, а також порушеннями згортання крові та раком. Аналіз крові – це аналіз, який можна проводити як в рамках звичайних оглядів, так і при наявності симптомів, що вказують на захворювання. 

Загальний аналіз сечі - це стандартний і один з найпоширеніших аналізів, з якого починається діагностика майже кожного захворювання. Загальний аналіз сечі - набір досліджень, що визначають характеристики зразка сечі дитини, склад якої, виступаючи результатом обміну речовин в організмі, відображає стан здоров'я. Хімічні та фізичні характеристики сечі та склад її осаду, встановлені під час аналізу, дозволяють оцінювати не тільки роботу нирок (органи, які виробляють сечу), але і стан інших внутрішніх органів.

Глюкоза крові - аналіз, який показує вміст цукру в крові. Це життєво важливий показник, бо відомо, що глюкоза є основним джерелом енергії, споживаної організмом (за рахунок окислення глюкози ми отримуємо більше половини необхідної нам енергії). Рівень глюкози у крові регулюється інсуліном - гормоном, який продукується підшлунковою залозою. Отже, глюкоза крові - один з основних інструментів діагностики і контролю перебігу цукрового діабету - важкого ендокринологічного захворювання, у результаті якого порушується продукування інсуліну та збільшується рівень цукру у крові.

Аспартатамінотрансфераза (АСТ) та аланінамінотрансфераза (АЛТ) – це два ферменти печінки, показник рівня яких у крові використовується при діагностиці порушень роботи цього органу. Ці ферменти, зазвичай, виявляються у сироватці при низьких концентраціях (<30 МО/л). Однак будь-який процес, що призводить до втрати цілісності мембрани гепатоцитів (клітини печінки) або їх некрозу, в результаті чого відбувається вивільнення цих ферментів у кров, де їх  концентрація значно підвищується і її можна виміряти. Це найпоширеніша аномалія, що спостерігається у біохімічній панелі аналізів при захворюваннях печінки.

Ферменти АЛТ та АСТ також присутні в багатьох типах тканин, але АЛТ вважається специфічним маркером саме для печінки, оскільки цей фермент присутній у низьких концентраціях у непечінкових тканинах, а перевищення норми, не пов'язані з печінкою, зустрічаються рідко. Однак АСТ у великій кількості присутній у скелетних, серцевих та гладеньких м'язах і тому може бути підвищена у пацієнтів з інфарктом міокарда або міозитом. Концентрація АСТ може індикатором пошкодження печінки при таких станах, як алкогольне захворювання печінки та, в деяких випадках, аутоімунного гепатиту (АІГ). У дітей вимірювання креатинкінази може допомогти визначити, чи пов'язане ізольоване підвищення АЛТ або АСТ з основним захворюванням скелетних м'язів, таким як дистрофія м'язів.

Порівняння один з одним в аналізі крові аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) допомагає більш точно ідентифікувати ураження печінки, а також диференціювати порушення її функції, а також вчасно виявити кардіологічні проблеми.

Білірубін – це жовчний пігмент, який утворюється в селезінці у процесі розпаду деяких білків (зокрема, гемоглобіну, міоглобіну і цитохромів). Після цього він потрапляє в печінку, де зв’язується з глюкуроновою кислотою та виводиться з організму. Загальний білірубін – сумарна кількість непрямого та прямого.

В нормі білірубін в крові є в невисокій концентрації, яка необхідна для транспортування від місця утворення (селезінки) до клітин печінки. Процес розпаду еритроцитів і переробки різних глобінів – постійний, тому рівень білірубіну в крові має бути приблизно однаковим. Але іноді відбуваються порушення налагодженого механізму. Зростання рівня білірубіну свідчить про порушення у роботі печінки та жовчних проток, проблеми з утворенням та виділенням жовчних пігментів. При цьому можливі порушення як на клітинному рівні, пов’язані з роботою печінки – руйнування клітин печінки, виражена нездатність до захоплення та переробки пігменту клітинами печінки (наприклад, при синдромі Жильбера), так і механічні перешкоди виведенню жовчі протоками – наприклад, при стисканні жовчовивідних шляхів прямий білірубін не потрапляє до дванадцятипалої кишки, а виділяється в кров, в подальшому фільтруючись та виділяючись нирками. При підвищенні концентрації загального білірубіну в сироватці понад 27-34 мкмоль/л з'являється жовтяниця.

Залізо — незамінний для організму мікроелемент, який організм людини отримує з продуктами харчування. Дефіцит цього мікроелементу впливає на роботу всього організму. Особливо необхідно контролювати рівень заліза у підлітковому віці, так як у підлітків спостерігається значний ріст усіх органів.  

Відомо, що залізо входить до складу ряду білків, в тому числі — гемоглобіну, який відповідає за транспорт кисню в організмі. Коли у людини низький рівень цього білку, то тканинам не вистачає кисню. Крім того, залізо входить до складу ферментів-цитохромів, які беруть участь у всіх детоксикаційних процесах — знешкоджують шкідливі речовини, які щохвилини утворюються в результаті життєдіяльності. Також залізо необхідно для функціонування ендокринної системи, щитоподібної залози, синтезу ДНК, м’язів, процесу ділення клітин, підтримання імунітету.

Фосфор - мікроелемент, незамінний в утворенні кісток, нервової тканини та енергетичному обміні, є складовою частиною нуклеїнових кислот. Паратгормон, вітамін D і кальцитонін регулюють процеси засвоєння тонким кишечником фосфору з їжі, а також його виведення з організму нирками. В організмі фосфор знаходиться в складі органічних або неорганічних сполук, які називаються фосфатами. При вимірюванні рівня фосфору в крові, проводиться визначення концентрації саме неорганічних фосфатів. Підвищення рівня фосфору говорить про: ниркову недостатність, гіпопаратиреоз, цукровий діабет, акромегалію, респіраторний ацидоз, гіпервітаміноз D. Зниження рівня цього елемента спостерігається при: зниженні всмоктування в кишечнику, респіраторному алкалозі, рахіті, злоякісних новоутвореннях, вагітності, порушенні екскреції з сечею. Також відомо, що близько 70-80% фосфору в організмі пов'язано з кальцієм, формуючи каркас кісток і зубів, 10% знаходиться в м'язах і близько 1% в нервовій тканині.

Кальцій - основний мінеральний компонент кісток. Його вміст в організмі дорослої людини складає близько 2% від маси тіла (у дитячому та підлітковому віці він вищий). 99% кальцію знаходиться в структурі кісток і зубів, інша частина знаходиться в біологічних рідинах і м'яких тканинах. Кількість білків в крові впливає на рівень кальцію, оскільки 45% сироваткового кальцію зв'язується з білками. 90% випадків гіперкальціємії відбуваються на тлі гіперпаратиреозу, як паранеопластичні прояви або при гранулематозних хворобах.

Підготовка пацієнта: 

1. Напередодні необхідно утриматися від, емоційних та фізичних навантажень, не вживати овочі та фрукти, які можуть змінити колір сечі, не приймати сечогінні препарати. Не рекомендується здавати аналіз сечі протягом 5-7 днів після цистоскопії та жінкам під час менструації.
2. Здача крові натще.

Матеріал: 

• Сеча ранкова.
• Венозна кров.