1 Опис
Генетичний маркер (мутація гену інтерлейкіну 28B g.39738787C>T), пов'язаний із стійкістю до вірусних інфекцій та ефективністю лікування хронічного гепатиту C, виявляється ключовим у розумінні резистентності організму до дії вірусів. Цей маркер особливо актуальний у контексті лікування препаратами рибавірин та PEG-інтерферон, таких як "Ребетол" та "ПегІнтрон".
Гепатит C, що передається в основному через кров, зачіпає значну кількість людей у світі, викликаючи гострі та хронічні форми захворювання. Відсутність достатньої імунної відповіді призводить до хронічної форми, яка може призвести до серйозних наслідків, таких як цироз печінки та гепатоцелюлярна карцинома.
Сучасна противірусна терапія включає поєднання препаратів, таких як PEG-інтерферон і рибавірин, і спрямована на запобігання розвитку цирозу і раку печінки. Однак тривалість лікування та потенційні побічні ефекти роблять цей процес складним та іноді неприйнятним для пацієнтів.
Ефективність лікування залежить від багатьох факторів, включаючи генотип вірусу, характеристики пацієнта та інші параметри. Нещодавні дослідження виділили важливість генетичного фактора, такого як статус гена IL28B в оцінці ефективності терапії. Цей генетичний маркер особливо значущий для лікування гепатиту C, викликаного 1-м генотипом вірусу.
Ген IL28B виступає у ролі своєрідного провісника для пацієнтів, вказуючи на ймовірність успішної вірусологічної відповіді та ризики побічних реакцій. Розподіл генотипів IL28B варіює в різних етнічних групах, що пояснює відмінності ефективності противірусної терапії в різних популяціях.
Пацієнти з генотипом CC мають підвищені шанси на успішну вірусологічну відповідь, у той час як у носіїв алелів TT та CT ймовірність відповіді нижче. Ця інформація стає важливим ресурсом для планування та персоналізації противірусного лікування, що, зрештою, сприяє більш ефективному підходу до менеджмента гепатиту C у кожного пацієнта.
Детальніше
2 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: Біоматеріал на дослідження необхідно здавати натще. Між останнім прийомом їжі та взяттям крові має пройти не менше 8 годин (бажано – не менше 12 годин). Сік, чай, кава (тим більше з цукром) – не допускаються.
Можна пити воду.
Детальніше
3 Матеріал
Матеріал: Венозна кров, букальний (щечний) епітелій.
Детальніше
4 Метод дослідження
Метод дослідження: Полімеразна ланцюгова реакція як реального часу.
Детальніше
5 Одиниці виміру
Одиниці виміру: Генотипи С/С, С/Т, Т/Т.
Детальніше
6 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
Генетичне дослідження рекомендується виконувати перед початком противірусної терапії для прогнозу ефективності терапії та при виборі тактики лікування хронічного гепатиту С препаратами рибавірин ("Ребетол") та PEG-інтерферон ("ПегІнтрон").
Детальніше
7 Референсні значення
Референсні значення:
Можливі генотипи:
• С/С;
• С/Т;
• Т/Т.
Детальніше
8 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
• С/С – висока ймовірність ефективності противірусного лікування
• С/Т чи Т/Т – низька ймовірність ефективності противірусного лікування
При виявленні у пацієнта генотипу СС спостерігається:
• дво-триразове збільшення ймовірності формування стійкої вірусологічної відповіді на ПВТ;
• вірусне навантаження (кількість вірусу в крові) до лікування вище, ніж у носіїв алелів ТТ та СТ.
Генотип СС переважно виявляється серед людей із спонтанним одужанням від інфекції.
Для пацієнтів з генотипами С/Т та Т/Т характерне зниження ймовірності відповіді на ПВТ, тобто низька ефективність лікування.
Результати дослідження інтерпретуються лікарем у комплексі з іншими генетичними, анамнестичними, клінічними та лабораторними даними.
Детальніше
