Прогестерон – стероїдний гормон жовтого тіла яєчників, необхідний для проходження всіх етапів вагітності жіночим організмом. В основному прогестерон виробляється у клітинах жовтого тіла, а також у плаценті під час вагітності. Концентрація прогестерону корелюється розвитком та згасанням функцій жовтого тіла. Тоді як під час фолікулярної фази жіночого менструального циклу прогестерон ледь визначається, за день до овуляції його концентрація помітно зростає. Під час лютеїнової фази відбувається посилений синтез прогестерону.
Прогестерон сприяє збільшенню кількості залоз ендометрію в стадії секреції для того, щоб підготувати порожнину матки до імплантації заплідненої яйцеклітини . Під час вагітності прогестерон пригнічує скорочення міометрію. У молочній залозі прогестерон (поряд з естрогенами) стимулює проліферацію та схильність альвеол до секреції.
Практична цінність визначення рівня прогестерону лежить у діагностиці фертильності: визначення настання овуляції та лютеїнової фази. У І триместрі вагітності утворення прогестерону відбувається в організмі матері, з ІІ триместру перші етапи синтезу відбуваються в організмі матері, подальші етапи здійснюються плацентою.
Вміст прогестерону в крові вагітної жінки збільшується, підвищуючись у 2 рази до 7 – 8 тижнів, а потім зростаючи поступово до 37 – 38 тижнів.
Підготовка пацієнта: Аналіз проводиться на 22 - 23 день менструального циклу, якщо інші терміни не вказані лікарем. Взяття крові проводиться вранці натщесерце, тобто тоді, коли між останнім прийомом їжі та взяттям крові проходить 8 - 12 годин. Можна пити воду. За відсутності можливості прийти в лабораторію вранці, можна витримати перед забором крові період голодування не менше 6 годин, виключивши при ранковому прийомі їжі жири.
Обмеження: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 (вісім) годин після останнього введення біотину. У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавидину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти.
Медикаменти:
Підвищують: Кломіфен, кортикотропін, кетоконазол, міфепристон, прогестерон та його синтетичні аналоги, тамоксифен, вальпроєва кислота.
Знижують: Ампіцилін, карбамазепін, ципротерон, даназол, епостан, естріол, гозерелін, леупромід, пероральні контрацептиви, фенітоїн, правастатин, простагландин Е2.
Матеріал: Забір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє. Na- та Li-гепарин, K3-EDTA плазма та плазма, оброблена цитратом натрію та флоридом натрію/оксалатом калію. При використанні цитрату натрію отримані значення мають бути скориговані – збільшені на + 10 %.
Стабільність проби: 5 днів при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Аналізатор: Сobas e411.
Тест – система: Progesterone II Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):
Прогестерон, нг/мл | Вагітність I триместр (3-14 тижні) | 11,2 - 90,0; |
Вагітність IIтриместр (15-28 тижнів) | 25,6 - 89,4; | |
Вагітність III трим/ (29-40 тижнів) | 48,4 - 422,5; | |
Жінки: Фолікулярна фаза | 0,2 -1,5; | |
Лютеїнова фаза | 1,7 - 27; | |
Овуляційна фаза | 0,8 – 3,0; | |
Постменопауза | 0,1 - 0,8. | |
Чоловіки: | 0,2 – 1,4. |
Коефіцієнти перерахунку:
нмоль/л x 0.314 = нг/мл (мкг/л);
нг/мл x 3.18 = нмоль/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Виявлення причин порушень менструального циклу, зокрема диференціальна діагностика різних видів аменореї;
2. Виявлення причин безплідності;
3. Виявлення причин дисфункціональних маткових кровотеч;
4. Оцінка стану плаценти у другій половині вагітності;
5. Диференційна діагностика справжнього переношування вагітності.
Інтерпретація результатів:
Підвищення рівня прогестерону:
1. Дисфункціональні маткові кровотечі з подовженням лютеїнової фази;
2. Деякі види вторинної аменореї;
3. Дисфункція фето-плацентарного комплексу;
4. Уповільнене дозрівання плаценти;
5. Порушення виведення прогестерону при нирковій недостатності;
6. Прийом таких препаратів як: кломіфен, кортикотропін, кетоконазол, міфепристон, прогестерон та його синтетичні аналоги, тамоксифен, вальпроєва кислота.
Зниження рівня прогестерону:
1. Хронічне запалення внутрішніх статевих органів;
2. Персистенція фолікула (гіперестрогенія);
3. Ановуляторні дисфункціональні маткові кровотечі (зниження секреції прогестерону у 2-й фазі менструального циклу);
4. Різні форми первинної та вторинної аменореї;
5. Загроза переривання вагітності ендокринного генезу;
6. Плацентарна недостатність;
7. Затримка внутрішньоутробного розвитку плода (концентрація прогестерону в крові вагітної на рівні або дещо менша від нижнього значення тижневої норми протягом усієї вагітності);
8. Справжнє переношування;
9. Прийом таких препаратів, як ампіцилін, карбамазепін, ципротерон, даназол, епостан, естріол, гозерелін, леупромід, пероральні контрацептиви, фенітоїн, правастатин, простагландин F2.