Ренін, активний (REN) /P

Ренін відіграє важливу роль у регулюванні гомеостазу в організмі, особливо у підтримці артеріального тиску та балансу електролітів. 

Його функції:

1. Регулювання артеріального тиску: ренін продукується нирками у відповідь різні сигнали, такі як зниження артеріального тиску. Він запускає каскад реакцій, що призводить до утворення ангіотензину ІІ, який, у свою чергу, звужує кровоносні судини, збільшуючи артеріальний тиск.

2. Регулювання балансу електролітів: ренін також впливає на баланс натрію та калію. Ангіотензин II стимулює вироблення альдостерону, який посилює реабсорбцію натрію та виведення калію у нирках. Це допомагає підтримувати нормальні рівні електролітів в організмі.

3. Відгук на зміни концентрації електролітів: ренін виділяється у відповідь на зміни концентрації натрію та калію, а також при зниженні артеріального тиску. Це застережливий механізм, спрямований підтримку стабільності внутрішнього середовища організму.

4. Зв'язок з альдостероном: ренін та альдостерон взаємодіють тісно. Виділення реніну призводить до збільшення альдостерону, що зрештою підвищує реабсорбцію натрію та води, сприяючи збільшенню об'єму крові та артеріального тиску.

Вимірювання рівнів реніну та альдостерону може бути корисним при оцінці функції ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та виявленні потенційних проблем з регуляцією артеріального тиску та електролітного балансу.

Важливі вказівки для правильної оцінки рівнів реніну в крові:

1. Вікові обмеження: рекомендується проводити аналіз у осіб віком від 18 років, оскільки референсні значення для реніну визначені для цієї вікової групи. Для дітей та підлітків молодше 18 років референсні значення не встановлені, ймовірно, через мінливість рівнів реніну у цій віковій категорії.

2. Час здачі аналізу: проби крові слід забирати між 7 та 10 годинами ранку. Це біологічними ритмами секреції реніну, які підпорядковуються циркадним коливанням. Стандартизація часу здачі аналізу допомагає отримати точніші референсні значення.

3. Положення тіла: проби беруться в положенні стоячи або лежачи після 2-годинного перебування в цьому положенні. Це також важливий аспект, оскільки позиція тіла може впливати на рівні реніну. Стандартизація цієї умови забезпечує більш точні результати аналізу.

Ці вимоги сприяють мінімізації зовнішніх впливів на рівні реніну, що дозволяє отримати більш надійні результати та більш точно оцінити функцію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

Підготовка пацієнта:

• Виключити алкоголь з раціону протягом 24 годин до дослідження.

• Не їсти протягом 12 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.

• Виключити (за згодою з лікарем) прийом інгібіторів реніну протягом 7 днів до дослідження.

• Виключити (за погодженням з лікарем) прийом наступних препаратів – каптоприл, хлорпропамід, діазоксид, еналаприл, гуанетидин, гідралазин, лізиноприл, міноксидил, ніфедипін, нітропрусид, калійзберігаючі сечогінні (амілорид, спіронолакітон, спіронолактон). ід, хлорталідон) – протягом 24 годин до дослідження.

• Повністю виключити (за згодою з лікарем) прийом лікарських засобів протягом 24 годин перед дослідженням.

• Виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 24 годин до дослідження.

• Перед взяттям крові в положенні стоячи або лежачи рекомендується відпочинок або перебування в цьому положенні протягом 120 хвилин.

• Не курити протягом 3 годин до дослідження.

• Збір біоматеріалу рекомендується проводити в період з 7:00 до 10:00.

Матеріал: Венозна кров.

Метод дослідження: Імуноферментний аналіз.

Одиниці виміру: мкМО/мл (мікроміжнародна одиниця на мілілітр).

Основні показання до призначення аналізу:

• Тест на ренін переважно використовується для діагностики захворювань, пов'язаних із зміною його рівня. Насамперед при підвищеному артеріальному тиску та зниженні рівня калію.

• Якщо рівень калію в нормі, але при цьому немає ефекту від лікарської терапії або в ранньому віці розвивається гіпертензія (як правило, для діагностики причин гіпертензії аналіз проводять разом із тестом на альдостерон).

• Дослідження реніну особливо цінне для скринінгу первинного гіперальдостеронізму – синдрому Конна, який викликає підвищення кров'яного тиску.

Референсні значення:

Положення лежачи: 3,11-41,2 мкМО/мл.

Положення стоячи: 4,20 – 45,6 мкМО/мл.

Інтерпретація результатів:

При інтерпретації результатів аналізу на ренін необхідно враховувати рівень альдостерону та кортизолу. Тільки тоді можна говорити про повноцінну діагностику захворювань, пов'язаних із підвищеним артеріальним тиском.

Підвищення значення:

Якщо рівень реніну та альдостерону підвищений, велика ймовірність розвитку вторинного альдостеронізму. Його причинами можуть послужити зниження артеріального тиску.ня та рівня натрію, а також стани, що зменшують приплив крові до нирок. Найнебезпечніше звуження судин, що забезпечують кров'ю нирки (стеноз ниркової артерії) – це призводить до неконтрольованого підвищення артеріального тиску через високий рівень реніну та альдостерону, допомогти тоді може лише хірургічне лікування. Вторинний гіперальдостеронізм іноді розвивається у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, цирозом печінки, захворюваннями нирок та при токсикозі.

Якщо рівень реніну підвищений, а альдостерону, навпаки, знижений, можна діагностувати хронічну недостатність кори надниркових залоз, так звану хворобу Аддісона, яка проявляється зневодненням, низьким артеріальним тиском, а також низьким рівнем натрію та калію.

Зниження значення:

Зниження концентрації реніну при підвищеному альдостероні з великою ймовірністю вказує на первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна), спричинений доброякісною пухлиною одного з надниркових залоз. Він може протікати безсимптомно, але у разі зниження рівня калію утворюється м'язова слабкість. Гіпокаліємія та гіпертонія свідчать про необхідність перевірки на гіперальдостеронізм.