Сечовина - це азотистий продукт життєдіяльності, який утворюється в печінці під час розщеплення білків. Коли білок метаболізується, амінокислоти розкладаються, утворюючи аміак, який є токсичним для організму. Печінка перетворює аміак у сечовину через орнітіновий цикл, яка потім виділяється через нирки з сечовиною. Цей процес є ключовим для детоксикації організму, і оцінка рівня сечовини в крові допомагає лікарям визначити функціональний стан нирок та ефективність їх роботи.
Сечовина, яка виходить з сечею, — це близько 90% продуктів розпаду білка, що виводяться з організму. Якщо кількість виведеної сечовини збільшилася — це свідчення негативного балансу азоту.
Мала кількість виходу сечовини з сечею свідчить про підвищення рівня азоту. До цього призводять багато захворювань нирок, деякі — печінки, вживання гормональних препаратів. Знижене виведення речовини може бути при вродженій недостатності або відсутності ферментів, які беруть участь в синтезі сечовини. Інші причини: посилене пасивне зворотне всмоктування в ниркових канальцях, яке викликають патології, що є причиною зневоднення організму, гіповолемія, порушення ниркового кровообігу. Нирковий потік послаблюється також у літніх пацієнтів, які страждають на атеросклероз ниркових артерій, з порушенням функції нирок.
Для оцінки ниркової функції виділення необхідно знати концентрацію сечовини в сечі. Таким чином стає відомий рівень цієї речовини в крові. Якщо його там багато, видільна функція нирок порушена і в наявності — ниркова недостатність.
Підвищений рівень сечовини в сечі:
- перевищення кількості білка в їжі;
- надмірні фізичні заняття;
- післяопераційний період;
- стан лихоманки;
- посилена робота щитовидної залози;
- злоякісна анемія;
- зворотне всмоктування амінокислот і білків після кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Знижений рівень сечовини в сечі:
- недолік білка в їжі;
- вагітність;
- порушення процесів всмоктування в тонкому кишечнику;
- великі кровотечі, шок, зневоднення, опіки, серцева недостатність, кишкова непрохідність;
- зниження ниркової функції виділення при їхніх захворюваннях (пієлонефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз, туберкульоз);
- гостра або хронічна ниркова недостатність;
- захворювання печінки, які супроводжуються порушенням синтезу сечовини;
- вроджена недостатність або відсутність ферментів, що беруть участь в синтезі сечовини.
Правила збору сечі:
Для визначення сечовини в сечі, необхідно збирати сечу на протязі доби. Перша ранкова порція в унітаз, всі наступні протягом дня, ночі та ранкова порція протягом наступного дня (на приклад з 6:00 ранку до 6:00 ранку наступного дня) збираються в одну посудину, яка зберігається в прохолодному, захищеному від сонячного світла місці (при температурі 4-8 градусів).
– обов’язково слід вказати добовий об’єм зібраної сечі і об’єм вжитої рідини за добу;
– вся зібрана добова сеча перемішується, і відливається 40-50мл в окремий контейнер і доставляється в лабораторію.
Матеріал: Добова сеча.
Метод: Кінетичний.
Аналізатор: Cobas с311.
Тест система: UREALU, Roche Diagnostics (Німеччина).
Одиниці вимірювання: Ммоль/24год.
Референтні значення: 428-714 ммоль/24 год.