Серомукоїди - це складні білки, до складу яких входить вуглеводний компонент (глікопротеїни) і за їх структурою належать до секреторних білків ліпокаліну. Вони відіграють роль як протизапальні та імунорегуляторні медіатори, а також беруть участь в агрегації тромбоцитів і змінюють проникність ендотелію. Хоча точні механізми їх дії не повністю з'ясовані, відомо, що серомукоїди також мають антинейтрофільну та антикомплементну активність.
Серомукоїди є білками гострої фази, які виробляються печінкою та периферичними тканинами у відповідь на системну реакцію запалення або різні стресові стимули, такі як фізична травма, операція, бактеріальна чи вірусна інфекція. Під час запалення або тканинного пошкодження концентрація цих білків збільшується в 3-4 рази, а їх максимальний рівень досягається через 3-5 днів після початку захворювання. Рівень цих білків підвищується повільніше і залишається підвищеним довше, ніж у випадку С-реактивного білка (60-120 годин, на відміну від 19 годин напіврозпаду відповідно). Тому їх можна використовувати разом для визначення стадії та тяжкості запалення. Крім того, кількісне значення серомукоїдів краще відображає тривале хронічне запалення. Як відомо, серомукоїди є глікопротеїнами, що входять до складу сполучної тканини, тому при пошкодженні/розпаді цієї тканини вони потрапляють у кров у великій кількості. Тому їх часто називають маркерами деструктивних та дегенеративних процесів. Разом з гаптоглобіном вони є чудовими маркерами незначного гемолізу.
Підвищення показника рівня серомукоїдів свідчить про розвиток активного запального процесу в організмі. Наприклад при жовтяниці, злоякісних новоутвореннях, хронічному холециститі, туберкульозі, інфаркті, інсульті, ревматичних та інших захворюваннях. Зниження значення цього показника спостерігається при інфекційному гепатиті, дистрофії печінки, цирозі, ендокринних патологіях, голодуванні.
Основним джерелом визначення серомукоїдів є сироватка.
Показання до призначення аналізу:
- моніторинг лікування запальних процесів;
- діагностика захворювань сполучної тканини, туберкульозної інфекції;
- діагностика злоякісних пухлин;
- діагностика виникнення рецидивів;
- діагностика гемолізу (спільно з гаптоглобіном).
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Венозна кров.
Метод: Колориметричний.
Одиниці вимірювання: Од/л.
Референтні значення: 3-5.