Соматотропний гормон (СТГ) /P

Соматотропний гормон – гормон, що виробляється гіпофізом і є одним із ключових регуляторів процесів зростання та розвитку людини. Нормальна концентрація соматотропного гормону у крові особливо важлива для дітей від народження до статевого дозрівання, оскільки у період він сприяє правильному зростанню кісток.

Соматотропний гормон (СТГ) відіграє найважливішу роль у процесі зростання, а у дорослих відіграє важливу роль у метаболізмі, він виділяється у відповідь на навантаження, стреси, глибокий сон, гіпоглікемію, глюкагон, інсулін, гормони щитовидної залози, естроген, тестостерон та вазопресин. Гормон росту стимулює синтез РНК, синтез білка, мобілізує жирні кислоти із запасів і має транзиторні ефекти за типом антагоністів інсуліну; високі рівні протягом тривалого часу можуть викликати порушення толерантності до глюкози. 

Секреція гормону росту є пульсуючою, але у дорослих концентрації в плазмі є стабільними. Якщо гіпофіз секретує слабко чи в надлишку, гормон росту на різних стадіях зростання організму,  призводить до появи карликовості чи гігантизму. Надлишок гормону росту у дорослих призводить до акромегалії. 

Даний вид аналізу корисний для підтвердження гіпо-або гіперпітуїтаризму, як у міру початку відповідної терапії. Визначення гормону може бути зроблено як у базальних умовах, так і після стимуляції (фізичні вправи, аргінін, глюкагон або інсулін) або супресії (після прийому 100 г глюкози). Відсутність реакції або неадекватна реакція на стимуляцію пов'язана з гіпопітуїтаризмом. У разі гігантизму та акромегалії спостерігається відсутність супресії або неповну супресію після прийому глюкози. Крім того, хворі з акромегалією можуть показувати парадоксальні збільшення гормону росту в тесті супресії.

Підготовка пацієнта: за 3 дні до взяття крові виключити спортивні тренування, за добу прийом алкоголю, за 1 годину до взяття крові куріння. Кров краще здавати вранці, натще.

Обмеження: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 годин після останнього введення біотину. Не використовувати зразки із гемолізом. У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавидину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти. Аналіз не підходить визначення СТГ у зразках вагітних жінок.

Матеріал: Забір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє. Плазма: Li-, К2- та К3-ЕДТА.

Стабільність проби: 8 годин при 15 – 25 °C, 1 день при 2-8 °C та 28 днів при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: Електрохемілюмінесцентний.

Аналізатор: Сobas e411.

Тест – система: hGH Roche Diagnostics (Німеччина).

Референсні значення (норма):

Діти (ч.): до 1 років : 7,0-31,0 нг/мл.
Діти (ж.): 1-14 років: 0,7-8,0 нг/мл.
Дорослі (ч.): 0–3,7 нг/мл.
Дорослі (ж.): 0-8,71 нг/мл.(пременопауза)
Дорослі (ж.): 0-3,09 нг/мл.(постменопауза)

Коефіцієнти перерахунку:

нг/мл x 1000 = пг/мл;

пг/мл x 0,001 = нг/мл.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Затримка росту;
2. Прискорені темпи зростання;
3. Остеопороз;
4. М'язова слабкість;
5. Порушення росту волосся;
6. Схильність до гіпоглікемії (у тому числі при прийомі алкоголю);
7. Посилене потовиділення;
8. Порфирія.

Інтерпретація результатів:

Підвищення рівня:

1. Гіпофізарний гігантизм;

2. Ацидофільна аденома гіпофіза (акромегалія). Ектопічна секреція (пухлини шлунка, острівців підшлункової залози, навколощитовидних залоз, легені);

3. Карликовість Лерона (дефект рецепторів до СТГ);

4. Хронічна ниркова недостатність;

5. Некомпенсований цукровий діабет;

6. Гіпоглікемія;

7. Голодування;

8. Алкоголізм;

9. Посттравматичні та післяопераційні стани.

Зниження рівня:

1. Гіпофізарний нанізм;

2. Гіпопітуітаризм;

3. Гіперфункція кори надниркових залоз (синдром Іщенко-Кушинга);

4. Недосипання;

5. Ятрогенні дії: радіотерапія, хіміотерапія, операційні втручання;

6. Фактори, що викликають гіперглікемію.