1 Опис
ТТГ формується у специфічних базофільних клітинах передньої долі гіпофіза та піддається циркадній секреції. Гіпофізарне вивільнення ТТГ (тиреотропного гормону) є основним регулюючим механізмом біологічної дії тироїдних гормонів. ТТГ має стимулюючу дію на всі стадії формування та секреції тироїдних гормонів, він також має проліферативну дію.
ТТГ – це дуже чутливий та специфічний параметр оцінки роботи щитовидної залози, який особливо підходить для раннього виявлення або виключення наявності порушень взаємодії між гіпоталамусом, гіпофізом та щитовидною залозою. Для ТТГ характерні добові коливання секреції: найвищих величин ТТГ крові сягає 2 - 4 годині ночі, високий рівень у крові визначається також 6 - 8 годині ранку, мінімальні значення ТТГ припадає на 17 - 18 годину вечора. Нормальний ритм секреції порушується при безсоння вночі. Під час вагітності концентрація гормону збільшується. З віком концентрація ТТГ трохи підвищується, зменшується кількість викидів гормону в нічний час.
Детальніше
2 Матеріал
Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє. Плазма, оброблена Li-, Na-, та NH 4+ гепарином, K3 EDTA, цитратом натрію та фторидом натрію/оксалатом калію.
Детальніше
3 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: напередодні дослідження необхідно виключити фізичні навантаження (спортивні тренування), прийом алкоголю та куріння.
Детальніше
4 Стабільність проби
Стабільність проби: 7 днів при температурі 2-8 °C та один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.
Детальніше
5 Метод
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Детальніше
6 Аналізатор
Аналізатор: Сobas e 411.
Детальніше
7 Тест – система
Тест – система: TSH Roche Diagnostics (Німеччина).
Детальніше
8 Показання до призначення
Показання до призначення:
1. Виявлення прихованого гіпотиреозу;
2. Контрольне дослідження при виявленому гіпотиреозі (довічно 1 – 2 рази на рік);
3. Контрольне дослідження при виявленому дифузному токсичному зобі (1,5 – 2 роки 1 – 3 рази на місяць);
4.Затримка розумового та статевого розвитку у дітей;
5. Зоб;
6. Серцеві аритмії;
7. Міопатія;
8. Ідіопатична гіпотермія;
9. Депресія;
10. Алопеція;
11. Безпліддя;
12. Аменорея;
13. Імпотенція та зниження лібідо;
14. Гіперпролактинемія.
Детальніше
9 Референтні значення
Референтні значення (норма):
| ТТГ, мкМО/мл | Дорослі | 0,27 – 4,2 |
| Діти 0-12м | 1,36 – 8,8 | |
| Діти 1- 6років | 0,85 – 6,5 | |
| Діти 7-12років | 0,28 – 4,3 |
Детальніше
10 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів :
Підвищення рівня ТТГ:
1. Тиротропінома;
2. Синдром нерегульованої секреції ТТГ;
3. Синдром резистентності до тироїдних гормонів;
4. Первинний та вторинний гіпотиреоз;
5. Ювенільний гіпотиреоз;
6. Некомпенсована первинна недостатність надниркових залоз;
7. Підгострий тиреоїдит та тиреоїдит Хашимото;
8. Ектопічна секреція при пухлинах легені;
9. Пухлина гіпофіза;
10. Тяжкі соматичні та психічні захворювання;
11. Тяжкий гестоз (прееклампсія);
12. Холецистектомія;
13. Контакт із свинцем;
14. Надмірні фізичні навантаження;
15. Гемодіаліз;
16. Лікування протисудомними засобами (вальпроєва кислота, фенітоїн, бензеразид), бета-адреноблокаторами (атенолол, метопролол, пропранолол), прийом таких препаратів, як аміодарон (у еутиріоїдних та гіпотиреоїдних хворих), кальцитоніну, нейролептиків, нейролептиків, нейролептиків, нейролептиків вотних засобів (мотиліум, метоклопрамід), сульфату заліза, фуросеміду, йодидів, рентгеноконтрастних засобів, ловастатину, метимазолу (мерказоліла), морфіну, дифеніну (фенітоїну), преднізону, рифампіцину.
Зниження рівня ТТГ:
1. токсичний зоб;
2. Тиротоксична аденома;
3. ТТГ- незалежний тиротоксикоз;
4. Гіпертиреоз вагітних та післяпологовий некроз гіпофіза;
5. Т3-токсикоз;
6. Латентний тиротоксикоз;
7. Транзиторний тиротоксикоз при аутоімунному тиреоїдиті;
8. Тиротоксикоз внаслідок самопризначення Т4;
9. Травма гіпофіза;
10. Психологічний стрес;
11. Голодування;
12. Прийом таких препаратів, як анаболічні стероїди, кортикостероїди, цитостатики, бета-адреноміметики (добутамін, допексамін), допамін, аміодарон (гіпертиреоїдні хворі), тироксин, трийодтиронін, карбамазепін, соматолактин, соматостатин перибедил, бромкриптин).
Детальніше
11 Обмеження та інтерференція
Обмеження та інтерференція: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше, ніж через 8 (вісім) годин після останнього введення біотину. Присутність аутоантитіл може спричинити утворення комплексів з великою молекулярною масою (макро-ТТГ), які можуть призвести до отримання дуже високих показників ТТГ.
Детальніше
