Тромбіновий час (ТЧ) - термін, протягом якого відбувається перетворення фібриногену на фібрин в цитратній плазмі після додавання до неї тромбіну і кальцію. При цьому швидкість утворення фібринового згустку залежить головним чином від кількості та функціональної повноцінності фібриногену та присутності в крові антикоагулянтів.
Визначення ТЧ використовують з метою виявлення дисфібриногенемії та оцінки антикоагулянтної активності крові. Пролонговане ТЧ спостерігається при значному зниженні рівня фібриногену крові (менше 0,5 г/л), при наявності в крові продуктів деградації фібрину, в т. ч. при ДВЗ-синдромі (дисеміноване внутрішньосудинне згортання), тромболітичній терапії або присутності в крові аномальних фібриногену (при вродженій патології та внаслідок захворювань печінки).
Присутність антикоагулянтів прямої дії, зокрема гепарину, також спричиняє подовження тромбінового часу (комплекс гепарин-антитромбін нейтралізує доданий тромбін). Антикоагулянти непрямої дії впливають на результати тесту. Подовження тромбінового часу, окрім цього, іноді може бути пов'язане з присутністю аутоантитіл до тромбіну або наявністю в плазмі парапротеїнів, які перешкоджають полімеризації мономерів фібрину.
*Примітка: тромбін - ключовий реагент тесту. Це протеолітичний фермент. Тільки він перетворює розчинний фібриноген плазми на нерозчинний фібрин.
Підготовка пацієнта:
Кров рекомендується здавати вранці, натще при звичайному питному режимі. Оптимальний час здачі – з 8 до 11 години. Якщо дослідження проводиться з метою лабораторного контролю за системою згортання крові при прийомі антикоагулянтів, повторні досліджені рекомендується проводити в однакових умовах, в одній лабораторії, в один час доби.
Матеріал: Венозна кров на 3,8 % (0,109 моль/л) у цитраті натрію.
Метод: Клоттинговий.
Аналізатор: Sysmex CA1500, автоматичний аналізатор згортання крові (Японія).
Тест – система: test Thrombin Reagent - Тест Тромбін реактив (Siemens).
Референсні значення (норма): 10.00-13.00 сек.
Основні показання до призначення аналізу:
1.Визначення дефіциту чи дефектності фібриногену;
2. Оцінка стану пацієнта при дисемінованому внутрішньосудинному зсіданні (ДВС-синдром);
3. Патологія печінки;
4. Моніторинг терапії гепарином, фібринолітичними чи тромболітичними препаратами;
5. Виявлення присутності в крові продуктів деградації фібрину/фібриногену;
6. Виявлення вроджених або набутих форм дефіциту фібриногену і дисфібриногенемій.
Інтерпретація результатів:
Подовження значення:
1. Гіпофібриногенемія, пов'язана з ДВЗ або спадковою або набутою патологією;
2. Підвищена концентрація продуктів деградації фібриногену/фібрину;
3. Присутність у крові гепарину;
4. Парапротеїнемія;
5. Наявність у крові інгібіторів тромбіну або фібриногену;
6. Дисфібриногенемія, пов'язана із захворюванням печінки або при спадковій патології.
Укорочення значення:
1. Ризик тромбозів.