Визначення прихованої крові та трансферину в калі

Рак товстої та прямої кишки – це онкологічне захворювання, що розвивається у цих частинах кишечнику та може вражати як чоловіків, так і жінок незалежно від расових або етнічних особливостей, особливо після 50 років. У чоловіків це є третім за поширеністю раком після раку передміхурової залози та раку легень, а у жінок – третім після раку молочної залози та раку легень. Прихована кров у калі є важливим показником для діагностики пацієнтів із підозрою на шлунково-кишкову кровотечу будь-якої природи, а не лише як ознака колоректального раку. Аналіз на наявність людського гемоглобіну у калі не ефективний для виявлення раку шлунку, оскільки гемоглобін, що походить з верхніх частин шлунково-кишкового тракту, розщеплюється в кишечнику і втрачає свою імуногенність. Визначення трансферину, який є більш стійким у калі, є альтернативою для діагностики захворювань верхніх частин шлунково-кишкового тракту. Кров у калі може бути єдиною ознакою раку, проте вона не завжди пов'язана з цим захворюванням. Інші причини наявності крові в калі включають геморой, анальні тріщини, поліпи товстої кишки, пептичні виразки, виразковий коліт, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, хворобу Крона та вживання нестероїдних протизапальних препаратів. Визначення трансферину та прихованої крові в калі проводиться для виявлення кровотеч у будь-якому відділі шлунково-кишкового тракту. Трансферин – це білок, що містить залізо, і потрапляє в кишечник лише при кровотечах в ШКТ. Визначення трансферину у калі дозволяє надійно виявити кровотечі у верхніх відділах ШКТ. Термін "прихована" вказує на те, що кров не змінює колір калу і не визначається макро- або мікроскопічно. Людський гемоглобін у калі є специфічним для діагностики кровотеч з нижніх частин ШКТ. Важливо зауважити, що дослідження не дає перехресних реакцій з гемоглобіном та трансферином тваринного походження, тому пацієнтам не потрібно виключати м'ясо з раціону перед аналізом.

Підготовка пацієнта:

Для дослідження проводиться збір фекалій (1 - 2 г, щонайменше з трьох місць), збирають лопаткою у пластикову ємність після акту мимовільної дефекації. Контейнер потрібно доставити до лабораторії не пізніше ніж за 2-4 години (24 години при +2+8 °С). Не варто збирати біоматеріал під час менструації, за наявності геморою та/або крові у сечі.

Порушення правил збирання біоматеріалу може вплинути на результат тесту.

Матеріал: Кал.

Метод дослідження: Імунохроматографія.

Одиниці виміру: Якісний тест (позитивний/негативний).

Тест-система: ECOTEST (FOB).

Референсні значення:

Позитивний (+) свідчить про позитивний результат тесту на трансферин.

Негативний (-) вказує на те, що концентрація трансферину є нульовою.

Позитивний (+) свідчить про позитивний результат тесту на антиген гемоглобіну.

Негативний (-) вказує на те, що концентрація антигену гемоглобіну є нульовою.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Раннє скринінгове дослідження для діагностики колоректального раку, включаючи профілактичні огляди у віці після 50 років.

2. Неінвазивна діагностика прихованих кровотеч з верхніх та нижніх відділів ШКТ, відбір пацієнтів для ендоскопічного дослідження.

3. Діагностика захворювань ШКТ: язви дванадцятипалої кишки, ерозії шлунка та двенадцятипалої кишки, варикозно-розширених вен стравоходу, язви шлунку, ерозивного езофагіту, ангіом, артеріовенозних мальформацій.

4. Диференційна діагностика анемій.

5. Діагностика захворювань ШКТ.

6. При виявленні гельмінтів – для оцінки пошкодження слизових ШКТ.

7. Оцінка адекватності терапії виразкової хвороби шлунку, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, туберкульозу.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:

Причини позитивного результату:

• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;

• неспецифічний виразковий коліт чи хвороба Крона;

• ерозивний езофагіт;

• розширення вен стравоходу при цирозі печінки або тромбофлебіті селезінкової вени;

• колоректальний рак;

• первинні та метастатичні пухлини стравоходу, шлунка, кишечника;

• туберкульоз кишківника;

• гельмінтози, що травмують стінку кишечника;

• хвороба Рандю – Ослера;

• носові кровотечі;

• стоматити, пародонтоз;

• геморой.

Негативний результат не є діагностично значущим.