Залізо входить до складу дихальних пігментів (переважно - гемоглобіну, і частково - міоглобіну), цитохромів, залізовмісних ферментів (каталази, мієлопероксидази). Це, так зване гемове залізо, яке оборотно зв'язує кисень і бере участь у транспорті кисню, ряд окислювально-відновних реакцій, та відіграє важливу роль у процесах кровотворення. Залізо бере участь у метаболізмі порфірину, синтезі колагену, роботі імунної системи.
В організм залізо надходить із їжею. У харчових продуктах залізо є у вигляді складової частини гему (м'ясо, риба) або як негемове залізо (овочі, фрукти). З їжі засвоюється близько 10 – 15 % заліза, всмоктування відбувається у 12-палій кишці. Загальний вміст заліза в організмі - 4 - 5 г. Близько 70% заліза входить до складу гемоглобіну, 5% - міоглобіну, 20% знаходиться в депо (печінці, селезінці, кістковому мозку) у вигляді розчинного феритину та нерозчинного гемосидерину.
Всмоктування заліза регулюється клітинами кишечника: воно зростає при дефіциті заліза та неефективному еритропоезі і блокується при надлишку заліза в організмі. Транспорт заліза від кишкової стінки до попередників еритроцитів та клітин-депо (макрофагів) здійснюється плазмовим білком – трансферином. В організмі залізо не зустрічається у вигляді вільних катіонів, лише через білки.
Концентрація заліза в сироватці залежить від резорбції у шлунково-кишковому тракті, накопичень у кишечнику, селезінці та кістковому мозку, від синтезу та розпаду гемоглобіну та його втрати організмом. Рівень заліза в сироватці змінюється протягом доби (найвищий він вранці), залежить від статі та віку. У новонароджених протягом кількох годин після пологів відзначається падіння рівня заліза. Середні показники заліза у жінок нижче, ніж у чоловіків, але й у тих та в інших із віком показник заліза падає. Концентрація заліза у жінок також пов'язана з менструальним циклом (максимальний вміст – у лютеїнову фазу, найнижчий – після менструації). Нестача сну та стреси, виражене фізичне навантаження також викликають зниження цього показника.
При вагітності вміст заліза в організмі зменшується, особливо у другій половині вагітності (підвищення потреби у залізі в цей період пов'язані з формуванням депо заліза у плода). Незважаючи на нестабільність рівня Fe у сироватці, дослідження цього параметра є важливим для скринінгу, диференціальної діагностики залізодефіцитних та інших анемій, а також оцінки ефективності лікування хворих на залізодефіцитні анемії. Виражений дефіцит заліза супроводжується зниженням рівня гемоглобіну та кольорового показника. Виражене зниження концентрації заліза у сироватці крові може бути відзначено при дефіциті заліза в організмі, але для діагностики латентної анемії недостатньо визначення вмісту заліза у сироватці крові. Для більш точної оцінки балансу заліза в організмі необхідно провести додаткові дослідження (Феритин, трансферин, ЗЗЗС).
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Венозна кров.
Метод: Колориметричний.
Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).
Тест – система: IRON, Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):, мкмоль/л:
Діти (Ж):
1-30 днів життя 5,2 – 22,7;
1 – 12 місяців 4,5 – 22,6;
1 – 3р. 4,5 – 18,1;
4 – 6р. 5,0 – 16,7;
7 – 9р. 5,4 – 18,6;
10 – 12р. 5,7 – 18,6;
13 – 15р. 5,4 – 19,5;
16 – 18р. 5,9 – 18,3;
Діти (М):
1-30 днів життя 5,7 – 20,0;
1 – 12 місяців 4,8 – 19,5;
1 – 3р. 5,2 – 16,3;
4 – 6р. 4,5 – 20,6;
7 – 9р. 4,8 – 17,2;
10 – 12р. 5,0 – 20,0;
13 – 15р. 4,7 – 19,7;
16 – 18р. 4,8 – 24,7;
Жінки: 6,6 – 26,0;
Чоловіки: 11,0 – 28,0.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Діагностика та диференціальна діагностика анемій різної етіології, контроль терапії залізодефіцитної анемії;
2. Гострі та хронічні інфекційні захворювання, системні запальні захворювання;
3. Порушення харчування та всмоктування, гіпо- та авітамінози, порушення з боку шлунково-кишкового тракту;
4. Можливе отруєння залізовмісними препаратами.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Підвищене надходження до організму;
2. Гемохроматоз;
3. Надмірне парентеральне введення препаратів заліза;
4. Повторні гемотрансфузії;
5. Гострі отруєння препаратами заліза у дітей;
6. Анемії: гемолітичні анемії, гіпо- та апластичні анемії;
7. Вітамін В12 (і В6) - та фолієво-дефіцитні гіперхромні анемії;
8. Таласемія;
9. Нефрит;
10. Захворювання печінки (гострий гепатит, хронічний гепатит) – внаслідок недостатнього використання заліза у синтезі гему;
11. Гостра лейкемія;
12. Свинцева інтоксикація;
13. Застосування таких лікарських засобів, як хлорамфенікол (левоміцетин), естрогени, оральні контрацептиви, метотрексат, цисплатин.
Зниження значення:
1. Залізодефіцитна анемія;
2. Гострі та хронічні інфекційні захворювання, сепсис, колагенози;
3. Пухлини (у т. ч. гострий та хронічний лейкози, мієломи);
4. Підвищені втрати заліза організмом (гострі та хронічні крововтрати);
5. Недостатнє надходження заліза в організм (молочно-рослинна дієта, синдром мальабсорбції, захворювання шлунка та кишечника);
6. Підвищене споживання заліза організмом (вагітність, годування груддю, підлітковий період, підвищені фізичні навантаження);
7. Ремісія перніціозної анемії (авітаміноз В12);
8. Гіпотиреоз;
9. Нефротичний синдром;
10. Хронічні захворювання печінки (гепатит, цироз);
11. Прийом алопуринолу, андрогенів, аспірину, холестираміну, глюкокортикоїдів.