Хронічний стрес-8 показників: (Кортизол в сироватці крові,ТТГ,Феритин,ЛПНЩ,холестирин загальний,глюкоза крові,ЗАК,магній)

Стрес — це відповідна реакція організму, що виникає під час впливу зовнішніх (фізичних або психологічних) подразників. Стрес допомагає адаптуватися до змін довкілля, проте часте емоційне перенапруження може призвести до депресії або серцево-судинних захворювань.

Якою буває реакція людини на стрес?

Фізичні реакції: труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Емоційні реакції: гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін.

Що відбувається з організмом після стресу?

Хронічний стрес може призвести до порушення зв'язку між імунною системою та віссю ГГН. Це призводить до розвитку численних станів, що свідчать про порушення фізичного та психічного здоров'я, включаючи хронічну втому, метаболічні розлади (наприклад, діабет, ожиріння), депресію та імунні розлади.

Кортизол (гідрокортизон) – це природний стероїдний гормон, що виробляється в організмі людини зовнішнім шаром надниркових залоз. Він має дуже великий вплив на обмін речовин, а ще його часто називають гормоном стресу – у стресових ситуаціях його концентрація зростає.

Детальніше: https://novadiahnostyka.com.ua/kortizol-17-ks-v-sirovattsi-krovi

Тиреотропний гормон - це основний регулятор функцій щитоподібної залози, який синтезується у передній частці гіпофізу. Основна його функція полягає в підтримці сталого рівня тиреоїдних гормонів. ТТГ, впливаючи на специфічні рецептори щитоподібної залози, стимулює вироблення і активацію тироксину. ТТГ – це дуже чутливий та специфічний параметр оцінки роботи щитовидної залози, який особливо підходить для раннього виявлення або виключення наявності порушень взаємодії між гіпоталамусом, гіпофізом та щитовидною залозою.

Детальніше: https://novadiahnostyka.com.ua/tireotropnii-gormon-ttg

Феритин — білковий комплекс, котрий передусім відповідає за запас заліза в організмі та є його індикатором. Рівень феритину суттєво впливає на наше самопочуття, імунітет, стан здоров'я та навіть зовнішній вигляд. Зовсім різні ознаки — від ламкості волосся до загальної слабкості — можуть вказувати на недостатній рівень цього білка. А, значить, і на дефіцит заліза.

Детальніше: https://novadiahnostyka.com.ua/feritin

Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) - хімічні сполуки ліпідів (жирів) з білками, що є ключовим переносником холестерину в організмі.Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) – доставляють холестерин з печінки до будь-якої клітини організму. З їжею ми отримуємо переважно такі ліпопротеїди. ЛПНЩ - «поганий» холестерин, який може відкладатися в кровоносних судинах. Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) відіграють ключову роль у прогресуванні атеросклерозу і, зокрема, склерозу коронарних судин.

Детальніше: https://novadiahnostyka.com.ua/kholesterin-lipoproteyidiv-nizkoyi-shchilnosti-lpnshch-b-lipoproteyidi

Холестерин — це органічна сполука, жироподібна речовина, яка міститься в мембранах клітин та забезпечує їхнє регулярне оновлення і стійкість. Речовина бере участь у синтезі вітаміну D, статевих гормонів, жовчних кислот і відповідає за нормальне функціонування систем організму.Холестерин синтезується у багатьох тканинах, але переважно у печінці та стінці кишечника. Приблизно три чверті холестерину організм синтезує сам, а чверть надходить із їжею. Вимірювання холестерину використовується для скринінгу ризику атеросклерозу, при діагностиці та лікуванні патологій, що включають підвищений рівень холестерину та метаболічних порушень ліпідів та ліпопротеїнів.

Детальніше: https://novadiahnostyka.com.ua/kholesterin-zagalnii

Глюкоза – це простий цукор, необхідний організму як основне джерело енергії. При споживанні вуглеводів, вони розщеплюються на глюкозу і інші прості цукри, які засвоюються тонким кишківником і надходять в кров. Більшості клітин організму глюкоза потрібна для вироблення енергії. Глюкоза, що надходить в організм з їжею, перетворюється на глікоген, який зберігається в печінці, або ж в жирні кислоти, які зберігаються в жировій тканині. Концентрація глюкози в крові контролюється у вузьких межах багатьма гормонами, найважливішими з яких є гормони підшлункової залози.

Детальніше: https://novadiahnostyka.com.ua/gliukoza-v-sirovattsi-krovi

Магній є одним з найважливіших макроелементів. Він є кофактором близько 40 ферментів вуглеводного обміну, таких як гексокіназа і глюкокіназа, більш ніж 30 ферментів метаболізму жирів і ще більш ніж 200 інших потребують магнію для активації. Через ці ферменти, магній впливає на велику кількість процесів у організмі, такі як обмін протеїнів, синтез ДНК і РНК, згортання крові, регуляція кров'яного тиску та рівня глюкози в крові, синтез одного з найважливіших антиоксидантів глутатіону, окиснефосфорилювання та інше.

Магній регулює кальцієві та натрієві канали у мембранах клітин, а отже, і концентрацію цих металів у клітинах. Нормальна робота іонних каналів захищає м'язові клітини і нервові від гіперактивності, підтримує серцевий ритм. Також, функціонування кальцієвих каналів є дуже важливими для кісткової тканини (крім цього, магній є важливим для кісток через те, що він є активатором вітаміну D, нестача якого викликає остеопороз та інші захворювання).

Детальніше: https://novadiahnostyka.com.ua/magnii-v-sirovattsi-krovi

Загальний аналіз крові є одним з найпоширеніших тестів лабораторної діагностики, який є «індикатором» стану здоров’я. Захворювання та інші порушення відразу відображаються на показниках даного комплексу. Клінічний аналіз крові являє собою кількісне та якісне визначення гематологічних параметрів, що надає цінну інформацію, орієнтуючи на коректне виконання подальших цілеспрямованих специфічних лабораторних тестів.Загальний аналіз крові належить до базових аналізів, який включає визначення кількості форменних елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), гемоглобіну, гематокриту та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Лейкоцитарна формула – це розширений підрахунок різних фракцій лейкоцитів у абсолютних та відсоткових значеннях: нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів та базофілів. Окремо існують показники еритроцитів: середній об’єм еритроцитів (MCV), середня концентрація Hb в еритроцитах (MCH), ширина розподілу еритроцитів (RDW-SD), ширина розподілу еритроцитів по об’ємі (RDW-CV).

Аналіз дозволяє діагностувати захворювання, пов’язані з анемією, інфекціями, запаленнями, а також порушеннями згортання крові та раком.

Детальніше:https://novadiahnostyka.com.ua/klinichnii-analiz-krovi-rozgornutii-z-ruchnim-pidrakhunkom-leikoformuli-shoe-i-in-zak-dlia-likaria